Codein Purple Drank Буйнакск

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.

Пацаны! Давайте я вам хулиганскую историю расскажу, как я нарыла забойный закладище кодеина и там же размяла в Counter-Strike 2! Это была неповторимо вайбовая сессия, когда я слил всех нах*й, играя на пиках. Гандоны противники приносили мясо как спидик синтезированный. На днях я поняла, что жизнь стала сухой как жопа чалого, и хотелось перемен. Вдруг мне вспомнилось, что один наш аноним знакомый нащупал добряческую дюжину закладок, где были все оттенки опиухи. Кидалово не обещалось, поэтому, сжечь деньги нах*, решила сама походить по джигитам-дилерам. На пару с братом-полунубом, мы отправились блуждать по району, где рядился наш тематический базар - Гоп-stop. Место это славилось своими страшными личностями, однако, если знаешь правильные коды, входишь в состояние полного спайса. Иду мимо шинами со спетральными цветами, а рядом с ними делаю тупой вид и зову своего стрепого бро: "Эй, Джек! Посмотри, какой смокайл соседский нюхает!" Мы приближаемся к опасной щеке и наблюдаем ее миграцию, как будто это шоу на самом деле. Нам, конечно, рассказывали о ней в школе, но здесь, настоящий боевой бой ведется. И тут видим ее - свою темную грешницу - Заводиру. Это был ощутимый хай. Как только подошли, нюхнула и пренебрегла спросом "Кто тут такой чалый?". Я сразу отвечаю: "Да я, а что? Мои деньги - мои правила!". Дилер, плотно вдохнув спайса, удирает горлом: "Ага, похоже, ты по делу пришла! Это такие сверхмощные шарики, будете пуляться как звери! Я сам вчера запустил их мощь на сервере!". А мы с братом смотрим друг на друга и понимаем, что выиграть теперь мы сможем вместе. Пару секунд на раздумье и мы уже забираем свою долю радости и эйфории. В Гоп-stop заклюют тех, кто без конкретного взгляда на деньжищи бегает. Пацаны! Верите или нет, но кодейн оказался шикарным! Дома я сразу же запускаю стим, загружаю Counter-Strike 2 и врубаюсь в пик Топ Челленджа. Призраки адреналина плывут внутри меня, а мозги парят от опиухи. Выхожу на сервер и чувствую, как мой скилл поднялся на новый уровень. У меня хватает энергии на целый день игры без отдыха, способности прогадывать ходы противников оживают, а реакция становится быстрей. Внутри игры я преображаюсь в настоящего кибергопника. Все пацаны на сервере от меня не сводят глаз. Одни восхищаются, другие завидуют. Я настолько мясо справляюсь, что становлюсь легендой в мире геймеров. Играть становится не просто развлечением, а настоящей историей, которая пишется в реальном времени. Каждый выстрел от меня - словно пушечные ядра, которые выбивают врагов из колеи. Пулеметы не умолкают, а мои пальцы летят по клавиатуре, словно чешутся от неистовства. Мои командиры не разделяют мою историю, но они молча завидуют, пытаясь поскорее справиться с противниками, чтобы выиграть хотя бы одну карту со мной. Я дарю своим товарищам невероятное ощущение победы. Они счастливы, что играют рядом со мной, и шлют мне взгляды восхищения. Мой брат перестает быть полунубом, а становится духовным наставником моей эры пламенного кибергопа. Вместе мы поднялись на вершину игрового Олимпа. Пацаны, вставайте на спор, попробуйте заковыкнуть кодеин и сыграйте в Counter-Strike 2. Ощутите адреналиновый бум, который перевернет вашу жизнь. Помните, что жизнь без грани мяса - скучная жизнь. Чувствуйте свободу, переходите границы и покажите миру, что вы настоящие чалые!